Закон про бухоблік: огляд останніх змін. СБГ № 20-21 (жовтень-листопад) 2017

Дану статтю ми присвятили змінам, які було внесено до Закону про бухоблік [1] в жовтні цього року. Зміни з’явилися, завдяки Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII (далі – Закон № 2164).

1

Кадровий аутсорсинг

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності ведення кадрового обліку є трудомістким процесом. Необхідно постійно відслідковувати зміни в трудовому законодавстві та враховувати нововведення при веденні діловодства в частині особистих справ штатного персоналу установи, фірми, організації, компанії тощо

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

Професійна спільнота вже давно обговорювала майбутні зміни та чекала на них. Адже союз із Європою поклав на Україну чимало зобов’язань в частині імплементації нашого законодавства до нормативів ЄС. Окремим блоком цих вимог є якраз приведення у відповідність деяких облікових правил та підходів. Тож головна задача цих змін – відкоригувати вітчизняний Закон так, щоб він погоджувався із Директивою ЄС № 2013/34/ЄС[2]. А в чому зміст ключових змін, ми поговоримо далі.

КОЛИ ЗАПРАЦЮЮТЬ ЗМІНИ В ЗАКОНІ ПРО БУХОБЛІК?

Більшість змін, внесених Законом № 2164 наберуть чинності з 01.01.2018 р. Тож часу ознайомитися із ними поглибше у бухгалтерів вдосталь. Деякі окремі норми запрацюють взагалі з 2019 року.

СВІЖА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА УТОЧНЕННЯ

В Законі про бухоблік трішки оновили термінологію, тому зробимо швидкий огляд визначень. Деякі з них ми ще проаналізуємо нижче в окремих розділах.

«Консолідована фінансова звітність»

Консолідованою вважають фінзвітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці. За старим визначенням консолідація стосувалася материнського підприємства та створених ним дочірніх підприємств.

«Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку»

Тепер це нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Як мінімум у новому визначенні згадане законодавство ЄС, що для нас може означати лише те, що відтепер нацстандарти точно можуть суперечити міжнародним стандартам фінзвітності. Адже між законодавством ЄС та міжнародними стандартами є розбіжності. Більше того, юридичне значення вітчизняних нацстадартів очевидно зросте. Адже якщо раніше в визначенні було чітко зазначено, що ПСБО не повинні суперечити МСФЗ, то зараз сказано тільки те, що наші стандарти «розробляються на основі» міжнародних стандартів фінзвітності та законодавства ЄС. А значить є самодостатніми.

«Облікова політика»

Це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Відмінність від старого визначення в тому, що в новому прямо зазначено «ведення бухобліку». Така зміна не дуже відповідає духу МСФЗ, адже ті орієнтовані саме на складання фінзвітності, а не на принципи, методи та процедури ведення бухобліку. Тому практичність даного корегування в Законі про бухоблік доведе чи спростує тільки час.

«Звіт про платежі на користь держави»

Навий вид звітності. Про нього скажемо окремо.

«Звіт про управління»

В цій новій звітності буде описано фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Про нього ми ще раз поговоримо нижче.

«Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі»

Нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Як мінімум радує те, що такий вид нацстандартів згадано в Законі про бухоблік, а тому очікуємо, що Мінфін спільно із Держказначейством пришвидшать перехід бюджетних організацій до міжнародної методики обліку в держсекторі та розробку наших нацстандартів.

«Підприємства, що становлять суспільний інтерес»

Мабуть ключовий термін та ключова зміна із Закону № 2164. Тому про нього ми поговоримо в окремому розділі.

«Таксономія фінансової звітності»

Під таксономією фінансової звітності розуміють склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономію ми ще обговоримо нижче.

В Законі про бухоблік є ще інші термінологічні зміни. Наприклад в його текст добавили визначення термінів «Витрати», «Доходи», «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». Та чогось кардинального в них не зробили. Головним нововведенням є хіба те, що і для доходів, і для витрат не потрібна достовірна оцінка. Але знову ж таки, практичність усіх таких дрібненьких змін можна буде побачити лише з часом.

Плюс в Законі про бухоблік добавили норму, за якою інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

ПРИНЦИПИ БУХОБЛІКУ

Із Закону про бухоблік прибрали такі принципи:

1) історичної (фактичної) собівартості, згідно з яким пріоритет в оцінці віддавався історичній (первісній) вартості). Це можна зрозуміти, оскільки в текстах ПСБО, а тим більше в МСФЗ, при оцінці активів в основному згадується справедливу вартість, а не історична;

2) періодичності.

У свою чергу принцип нарахування і відповідності доходів і витрат замінили на принцип нарахування.

ПІДПРИЄМСТВА СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ: ХТО ВОНИ?

Їх особливістю є те, що для них встановлено особливі вимоги до форми і порядку ведення бухобліку й оприлюднення звітності.

Згідно оновленої ст.1 Закону про бухоблік до підприємств, що становлять суспільний інтерес, належать:

• підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
• банки;
• страховики;
• недержавні пенсійні фонди;
• інші фінансові установи (окрім фінустанов і недержавних пенсійних фондів, які належать до мікро- і малих підприємств);
• великі підприємства (про нові критерії поділу підприємств написано трохи нижче) незалежно від організаційно-правової форми і форми власності

Остання категорія найбільш цікава, адже якщо ваше підприємство належить до великих, воно автоматично вважається підприємством, що становить суспільний інтерес.

ВИМОГИ ДО БУХГАЛТЕРІЇ ПІДПРИЄМСТВ СУСІПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ

Тут багато цікавого:

1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої повинні входити на менше двох осіб. Тож передати ведення бухобліку на аутсорс не вийде.
2. Фінзвітність таких підприємств підписує:

1) керівник підприємства (або уповноважена особа);

2) головний бухгалтер.

Тільки фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством. Ще один доказ, що має бути головний бухгалтера, а не аутсорсер.

1. Законом про бухоблік встановлено вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес. Ним може бути особа, яка:

1) має повну вищу економічну освіту;

2) має стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше трьох років;

3) не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності (див. п. 8 ст. 8 Закону про бухоблік).

Плюс до цього, законом можуть бути визначені і додаткові вимоги до головбуха, який веде облік на підприємстві, що становить суспільний інтерес.

ВЕЛИКИЙ ЧИ МАЛЕНЬКИЙ: НОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

У ст.2 Законі про бухоблік з’явилися нові критерії поділу підприємств на мікро-, малі, середні і великі. Це дещо інші критерії класифікації ніж ті, що на сьогодні прописані в ч. 3 ст. 55 ГКУ. Останні мають вже незабаром зробити такими ж, як і в Законі про бухоблік.

Тож, що ми маємо?

Показник балансової вартості активів ми беремо із рядка 1300 вітчизняної форми балансу. Підтверджує це і Директива ЄС № 2013/34/ЄС, у п.1 ст.3 гл.1 якої сказано про загальну суму балансу як критерій поділу підприємств.

Що стосується «чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», то даний показник слід визначати із урахуванням оновленого терміну, який з’явився в ст.1 Закону про бухоблік. Тобто ідеться про дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Мовою рядків фінансової звітності, беремо рядок 2000 із Звіту про фінансові результати/Звіту про сукупний дохід (ф. №2, ф.№ 2-м, ф.№2-мс).

А от середня кількість працівників у нашому українському тлумачення означатиме розрахунок показника «середньооблікової кількості працівників».

Новоутворені після 1 січня 2018 року підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Тобто для зміни категорії потрібно два роки поспіль відповідати критеріям, встановленим для такої групи.

ХТО ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВИКОРИСТОВУВАТИ МСФЗ?

Після коректив в Закону про бухоблік кількість зобов’язаних осіб зросла. Тепер МСФЗ будуть обов’язково використовувати підприємства, які становлять суспільний інтерес, а також публічні акціонерні товариства та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (див. ст. 12¹ Закону про бухоблік).

ТАКСОНОМІЯ ФІНЗВІТНОСТІ

Вище ми вже згадували дане поняття. Не зважаючи на його «науковість», насправді все досить просто. По суті ідеться про список статей і показників фінзвітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Тут ми бачимо спробу більше наблизити наші нормативи до міжнародних стандартів. Адже в МСФЗ немає чітко встановлених форм фінзвітності. Ці стандарти просто визначають перелік статей, які потрібно розкрити у тому чи іншому звіті. А вже як виглядатиме подана вами звітність, то є ваша справа. Таксономію фінзвітності в Україні має затвердити Мінфін, тож почекаємо на документи та роз’яснення. Тільки прогнозуємо, що в Україні від чіткої регламентації форми фінансової звітності найближчий час не відмовляться. Утім, побачимо.

Повідомлення для тих, хто використовує МСФЗ – фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами складають на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Зверніть увагу, що ті підприємства, які зобов’язані складати і подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, мають робити це в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Згідно п.2 розд. II Закону № 2164 першим обов’язковим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Однак підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон, тобто з 2018 року.

СКЛАД ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

В оновленій ст. 11 Закону про бухоблік більше немає вказівки на форми фінзвітності, які включаються до складу фінзвітності підприємства. Уточнено, що склад і форми фінансової звітності має затверджувати Мінфін. Тим не менше у НП(С)БО 1 сказано, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Власне в такому складі звітність подаватиметься і надалі, навряд чи щось тут зміниться. Добавиться тільки звіт про управління та звіт про платежі на користь держави, але ми ще поговоримо про них окремо.

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік). Але при умові, що вони не потрапляють до зобов’язаних складати фінансову звітність за МСФЗ.

ВИМОГИ ДО ПІДПИСАННЯ ФІНЗВІТНОСТІ

Згідно оновленої стаття ст. 11 Закону про бухоблік підписувати фінансову звітність мають:

1) керівник (власник) підприємства або уповноважена особа;

2) бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухобліку на підприємстві.

Важливо, що одночасно в ст.8 Закону про бух облік було внесено уточнення, з якого ми знаємо, що доручити ведення бухобліку можна:

• суб’єктам підприємницької діяльності (тобто юрособам та фізособам-підприємцям);
• самозайнятим особам.

Головна умова – згідно реєстраційних даних вони мають здійснювати діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності. І якщо із суб’єктами підприємництва все більше менш зрозуміло, то от що це за самозайняті особи, виникає чимало питань. Адже ФОПи – теж самозайняті особи, тож вони по суті відносяться до обох цих груп.

Тим не менше, податкове законодавство готове до появи в найближчому майбутньому «самозайнятих» бухгалтерів. Ще й таких, які не будуть зареєстровані ФОПами.

Згідно визначення в пп. 14.1.226 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

При цьому під незалежною професійною діяльністю розуміють «участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб».

Як піде практика в даному питання ще побачимо пізніше, однак навряд бухгалтерській професії дадуть можливість розвиватися, як незалежній профдіяльності.

Зверніть увагу!

Якщо ведення бухобліку здійснює аутсорсер – юридична особа, то фінзвітність будуть підписувати:

1) керівник підприємства або уповноважена особа;

2) керівник підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності або уповноваженою ним особою.

При цьому відповідальність підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом і договором про надання бухгалтерських послуг.

НОВІ ВИМОГИ ДО ОПРИЛЮДНЕННЯ ФІНЗВІТНОСТІ ТА ЇЇ АУДИТУ

Статтю 14 Закону про бухоблік, яка описує дане питання, виклали в новій редакції.

У ній є дві норми, які запрацюють лише з 2019 року і стосуються:

• великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, та середніх підприємств;
• фінансових установ, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

Обидві ці групи підприємств будуть зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Також зараз більш чітко визначено рівень публічності фінансової інформації. Закон про бухоблік тепер визначає, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Тож посилатися на секретність інформації з фінансової звітності, а така практика в житті, звісно ж, є, вже не вийде.

Ба більше, підприємства відтепер зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому законодавством про доступ до публічної інформації.

Строки оприлюднення фінансової звітності для підприємств не змінили – як і раніше це потрібно зробити не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом. Однак зважаючи на зміни у класифікаціях підприємств уточнили, що оприлюднювати свою річну та консолідовану річну звітність разом із аудиторським висновком повинні:

• підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
• публічні акціонерні товариства;
• суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Оприлюднення фінзвітності у повному обсязі відбувається на веб-сторінці компанії або в інший спосіб у тих випадках, коли таку специфіку встановлюють інші закони.

Важливо і те, що малі і мікропідприємства (крім фінустанов) своєї фінансової звітності не оприлюднюють. І тим не менше така звітність не може бути комерційною таємницею – див. вище.

До речі, для головних розпорядників бюджетних коштів також прописано необхідність оприлюднювати свою фін звітність до 30 квітні наступного за завітним року. І публікувати її на своїй веб-сторінці.

ПРОМІЖНА ФІНЗВІТНІСТЬ

В Законі про бухоблік визначили період складання проміжної фінзвітності — за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (ст. 13 Закону про бухоблік). Зрозуміло, що обліковою політикою підприємства може бути встановлено інші періоди, виходячи із внутрішніх потреб в управлінні компанією.

ЗВІТ ПРО УПРАВЛІННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Говорячи про термінологію, було пояснено, що йдеться про документ, який містить фінансову й нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики і невизначеність його діяльності.

Подавати його будуть всі підприємства, окрім мікропідприємств та малих підприємств (див. п. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). Правда, середнім підприємствам дозволено ще не показувати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Подавати такий звіт потрібно з 2018 року разом з фінзвітністю. Припускаємо, що такий звіт буде подаватися «за 2018 рік», тобто фізично це відбудеться в 2019 році.

Якщо підприємство складає консолідовану звітність, то разом із нею складається і консолідований звіт про управління.

Порядок і строки подання звіту будуть затверджені Кабміном (п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік). Поки це все, що відомо. Традиційно сюрпризи і цікавинки з’являються, коли публікуються проекти підзаконних документів.

ЗВІТ ПРО ПЛАТЕЖІ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ

Йдеться про документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону, який подається підприємствами, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

Більшість підприємств з полегшенням видихнуть, адже із визначення зрозуміло, що звіт про платежі на користь держави подаватимуть тільки «обрані».

До речі, до підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

ВАЛЮТА БАЛАНСУ

Як і раніше, основна валюта звітності — гривня. Але на вимогу користувачів фінзвітності вона може бути додатково перерахована в інвалюту (ст. 5 Закону про бухоблік).

ПЕРВИНКА

В статті 9 Закону про бух облік з’явилася чудова норма, за якою неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Треба сказати, що такий же підхід міцно засів вже в судовій практиці і до внесення змін в Закон про бухоблік.

Інша справа, що на практиці очевидно виникатимуть питання, як саме встановити, істотними є недоліки чи не дуже істотними. Тим не менше посилити аргументацію платників податків у спорах із фіскалами така норма може.

Також було уточнено, що права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Над цією нормою рекомендується подумати тим, хто практикує приховування первинних документів та їх невідображення в фінзвітності з метою ухилення від податків. Так-так, на практиці такі теж є. І чимало.

КОНСОЛІДОВАНА ЗВІТНІСТЬ

Підприємства, які контролюють інші підприємства (окрім підприємств, які становлять суспільний інтерес), не подаватимуть консолідовану фінзвітність, якщо разом з контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох з таких критеріїв:

• балансова вартість активів — до 4 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;
• середня кількість працівників — до 50 осіб.

УТОЧНЕНА ФІНЗВІТНІСТЬ

Змінами до Закону про бухоблік встановлено, що підприємства можуть подавати уточнену і консолідовану фінзвітності на заміну раніше поданої за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Ось відносно коротко огляд змін, які приніс бухгалтерам Закон № 2164. Зрозуміло, що в практиці виникатиме ще ичмало запитань, відповіді на які буде знайти не дуже просто. Утім, давайте почекаємо підзаконних нормативних документів. Можливо вони зявляться скоро. І можливо вони знімуть більшість запитань. Або добалять нових.