Про рекомендації щодо наведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

1

Кадровий аутсорсинг

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності ведення кадрового обліку є трудомістким процесом. Необхідно постійно відслідковувати зміни в трудовому законодавстві та враховувати нововведення при веденні діловодства в частині особистих справ штатного персоналу установи, фірми, організації, компанії тощо

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

ЛИСТ

від 02.11.2016 р. № 35277/7/99-99-14-02-02-17

Про рекомендації щодо наведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту

Державна фіскальна служба України з урахуванням та деталізацією окремих положень Методичних рекомендацій з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами, доведених листом ДФС від 16.05.2016 N 16872/7/99-99-14-02-02-17 (далі — Методичні рекомендації № 16872), доводить для використання при складанні актів документальних перевірок платників податків (вигодонабувачів схемного податкового кредиту) рекомендації стосовно наведення у цих актах інформації з окремих питань із зазначенням прикладів (форм) її групування, а саме щодо:

опису документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) (пп. 4.2.1 п. 4.2 та підпункти 4.3.1 — 4.3.3, 4.3.5 п. 4.3 Методичних рекомендацій N 16872);

оцінки укладеного договору, що не опосередковувався реальним виконанням операцій, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку (п. 4.5 Методичних рекомендацій N 16872).

Окремо наголошуємо на необхідності послідовного викладення в актах документальних перевірок платників податків (вигодонабувачів схемного податкового кредиту) інформації, як це визначено підпунктами 4.2.1 — 4.2.4 п. 4.2 Методичних рекомендацій N 16872.

Доручаємо довести зазначений лист до відома та врахування в роботі кожного працівника підрозділів аудиту територіальних органів ДФС, що відповідає за організацію та здійснення документальних перевірок платників додатків.

Додаток: на 6 арк. у 1 прим.

Рекомендації стосовно наведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту

1. Наведені у цих Рекомендаціях приклади (форми) групування інформації стосуються фіксування в акті перевірки:

опису документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 та підпунктів 4.3.1 — 4.3.3, 4.3.5 п. 4.3 Методрекомендацій N 16872;

оцінки укладеного договору, що не опосередковувався реальним виконанням операцій, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку відповідно до п. 4.5 Методрекомендацій N 16872.

1. Опис документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) (пп. 4.2.1 п. 4.2 та підпункти 4.3.1 — 4.3.3, 4.3.5 п. 4.3 Методрекомендацій N 16872) може здійснюватися у табличній формі за наведеними нижче зразками:

2.1. Інформація про договір (пп. 4.3.1 п. 4.3 Методрекомендацій N 16872):

Таблиця 1

____________
¹ формується окремо по кожному договору; у разі укладання взаємопов’язаних договорів з різними продавцями, наприклад, щодо нереального одержання (купівлі) і додатково щодо нереального перевезення того ж самого товару, інформація про ці договори зазначається послідовно;

² відповідно до частини другої ст. 207 Цивільного кодексу України ця особа повинна бути уповноваженою на це установчими документами, довіреністю платника — юридичної особи;

³ які мають суттєве значення для формування доказів щодо нереальності операцій.

2.2. Інформація про відображення нереальних операцій з придбання в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах та у зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, а також в інших пов’язаних з такими операціями облікових документах (підпункти 4.3.2 і 4.3.5 п. 4 3 Методрекомендацій N 16872):

Таблиця 2

____________
¹ зазначається в хронологічній послідовності операцій (умовно щодо: одержання запасів, оплати за них, списання на виробництво); видаткові накладні і пов’язані з ними (ідентифіковані одним й тим самим товаром) товарно-транспорті накладні нібито залучених перевізників розміщуються послідовно (по аналогії із викладенням інформації по договорах);

² основний перелік існуючих документів наведено в пп. 3 пп. 4.3.2 п. 4.3 Методрекомендацій N 16872;

³ по кожній позиції номенклатури та загальний підсумок;

⁴ відповідно до п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, особи, які в інтересах платника одержують продукцію, повинні мати документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції, — письмові договори, довіреності, акти керівного органу платника тощо;

⁵ відповідно до п. 2.5 зазначеного вище Положення особи, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов’язаної з відпуском (витрачанням) майна, повинні визначатися переліком, затвердженим керівником платника;

⁶ за документально оформленими операціями з постачання або попередньої оплати.

2.3. Інформація про відображення даних первинних документів за нереальними господарськими операціями з одержання (купівлі), а також інших пов’язаних облікових документів, у регістрах бухгалтерського обліку (пп. 4.3.3 п. 4.3 Методрекомендацій N 16872) — у запропонованій формі наведено приклади кореспонденції рахунків, що можуть застосовуватися платником з використанням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 893/4186 (без урахування конкретних субрахунків), та основні регістри, що формуються у програмі 1С, які при заповненні таблиці необхідно конкретизувати, виходячи із фактичного формування цих регістрів:

Таблиця 3

____________
¹ зазначається інформація з граф 2 — 4 таблиці 2 або назву цієї графи доповнюють словами «за порядковим номером переліку первинних документів (таблиця N *))» і зазначають відповідні номери, які дають змогу ідентифікувати конкретні первинні документи;

² необхідно зазначати лише у разі встановлення відображення в бухгалтерському обліку «безтоварних операцій» (див. п. 3.2 цих Рекомендацій);

³ необхідно враховувати, що платниками може застосовуватися й інша кореспонденція рахунків, в тому числі передбачена Міжнародними стандартами фінансової звітності.

1. Оцінка укладеного договору, що не опосередковувався реальним виконанням операцій, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку (п. 4.5 Методрекомендацій N 16872).

Зазначеній оцінці згідно з п. 4.2 Методрекомендацій N 16872 має передувати наведення сукупності доказів щодо нереальності операцій з одержання (купівлі) у відповідності до п. 4.4 Методрекомендацій N 16872.

3.1. Оцінку укладеного договору, що не опосередковувався реальним виконанням операцій, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальних операцій з одержання (купівлі) при складанні первинних документів рекомендується здійснювати за зразком, наведеним у п. 4.5 (стор. 15, крім останнього абзацу) Методрекомендацій N 16872.

3.2. Оцінка неправомірності (безпідставності) відображення даних первинних документів у регістрах бухгалтерського обліку.

Довідково: при здійсненні такої оцінки слід враховувати, що незважаючи на однаковий податковий наслідок нереальних операцій з одержання (купівлі) — неправомірне формування податкового кредиту, ці операції є трьох змістовних видів, які умовно можна назвати:

1) «товарні», що характеризуються фактичним набуттям вигодонабувачем відповідного активу (послуги), дійсне джерело походження якого невідоме. Такий різновид нереальних операцій застосовується з метою введення в обіг (легалізації) вигодонабувачами товарів (запасів)/послуг (наприклад, будівельно-монтажних робіт) невідомого походження, зокрема, одержаних в результаті необлікованого виробництва або від домогосподарств, а також щодо товарів — для послідуючої їх реалізації кінцевим споживачам, в тому числі при експортних операціях, або використання у власному виробництві готової продукції. При цьому об’єктивне доведення нереальності придбання вигодонабувачем товарів (запасів)/послуг у певного «контрагента» та неправомірності документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалися з таким «контрагентом», по суті засвідчує безоплатне їх одержання вигодонабувачем, і як наслідок необхідність визнання доходу на підставі п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153;

2) «безтоварні», коли створюється видимість придбання вигодонабувачем неіснуючих запасів (актив в дійсності не формується) чи реально не наданих послуг з безпідставним віднесенням їх. вартості на витрати, чим порушено п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248;

3) «попередня оплата» — перерахування коштів, як нібито аванс за товари/послуги з формуванням дебіторської заборгованості за операцією, яка має очевидний нереальний характер (відсутні будь-які об’єктивні обставини можливості реального постачання товарів/послуг у майбутньому).

Загальну оцінку неправомірності (безпідставності) відображення даних первинних документів у регістрах бухгалтерського обліку рекомендується здійснювати за зразком, наведеним у п. 4.5 (останній абзац на стор. 15) Методрекомендацій N 16872.

При конкретизації допущених платником порушень норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку (стор. 16 Методрекомендацій N 16872) рекомендується використовувати наведені нижче можливі варіанти констатації таких порушень та варіанти кореспонденції рахунків, які повинні бути відображені платником, виходячи із фактичного змісту операцій, норм абзацу восьмого ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО:

____________
¹ оплата за нереальною операцією з придбання (купівлі) не може впливати на визнання витрат згідно з п. 6 П(С)БО 16, оскільки валюта балансу залишається незмінною (на одну й ту ж суму зменшується показник у рядку 1165 та збільшується у рядку 1155), тобто не відбувається зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

² при доведенні під час перевірки нереальності операції, в тому числі при перерахуванні коштів (нібито у якості попередньої оплати або оплати) не у зв’язку з реальним придбанням товарів / отриманням послуг від певного «контрагента» відповідно доводиться відсутність підстав для формування в обліку платника показників з податкового кредиту згідно з податковою накладною такого «контрагента» та як наслідок порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України;

³ оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжного доручення з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товари/послуги, які фактично не отримано від певного «контрагента», та/або отримання яких у майбутньому, виходячи з об’єктивних обставин, є нереальним) та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції, слід зазначати, що цю операцію (на загальну суму перерахованих коштів) в бухгалтерському обліку необхідно відображати за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

⁴ доведення нереальності оформленої вигодонабувачем операції (за «товарним» або «безтоварним» її різновидом) з певним «контрагентом» свідчить про неправомірність відображення зобов’язань перед ним за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та порушення п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за N 85/4306. Аналогічно при нереальній операції з «попередньої оплати» неправомірним є відображення дебіторської заборгованості за товари/послуги перед ним за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», оскільки це є порушенням п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 N 237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.99 за N 725/4018;

⁵ при виявленні фактичного отримання послуг, наприклад з виконання капітального чи поточного ремонту, які фактично не могли бути отримані від певного «контрагента» і реальне джерело надання (виконання) яких невідоме, цю операцію в бухгалтерському обліку необхідно відображати за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», з одночасним визнанням доходів (зокрема Кт 719).