Оподаткування доходів резидента КІПРУ від дивідендів з України та доходів від продажу акції

ГУ ДФС у м. Києві

1

Кадровий аутсорсинг

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності ведення кадрового обліку є трудомістким процесом. Необхідно постійно відслідковувати зміни в трудовому законодавстві та враховувати нововведення при веденні діловодства в частині особистих справ штатного персоналу установи, фірми, організації, компанії тощо

2

Акт виконаних робіт по формі КБ2 і КБ3

Акт виконаних робіт - це первинний документ підписується між Підрядником, які виконали будь-яку частину робіт за поточний місяць і Замовником.

3

Підготовка кошторисної документації для участі в тендері

Розробка кошторисної документації для участі в тендері виконується за обсягами робіт і з урахуванням вимог викладених в документації конкурсних торгів.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.02.2019 р. №433/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання податкової консультації щодо застосування положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті дивідендів резиденту Кіпру за акціями корпоративного інвестиційного фонду (далі — КІФ), який є резидентом України, а також виплати доходів у зв’язку з викупом акцій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями (далі — Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі — Конвенція) від 08.11.2012, ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013 і набрала чинності 07.08.2013.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа — фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

б) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках (п.2 ст.10 Конвенції).

При цьому термін «дивіденди» у випадку використання в ст.10 Конвенції означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (п.3 ст. 10 Конвенції).

Положення пунктів 1 і 2 ст. 10 Конвенції не застосовуються, якщо особа — фактичний власник дивідендів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, справді пов’язаний з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення ст. 7 Конвенції.

Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 от. 14 Кодексу дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інститути спільного інвестування (далі — ІСІ) — інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Основи діяльності ІСІ регулюються Законом України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VІ від 5 липня 2012 року, із змінами і доповненнями (далі — Закон № 5080).

Згідно зі ст. 8 Закону № 5080, корпоративний інвестиційний фонд (далі — корпоративний фонд) — юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до Закону № 5080 КІФ має свій статутний капітал. Згідно з ст. 11 Закону № 5080 розмір статутного капіталу КІФ визначається у статуті корпоративного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 5080 акція корпоративного інвестиційного фонду — цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд (далі — корпоративний фонд) та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного фонду); включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного фонду), частини майна корпоративного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним фондом, а також немайнові права, передбачені цим Законом.

Таким чином, якщо право на отримання дивідендів за акціями КІФ (резидента України) має компанія, яка є резидентом Республіки Кіпр, фактичним власником таких дивідендів, володіє 20 відсотками капіталу в такому КІФ, і/або інвестувала в придбання акцій такого КІФ не менше 100000 євро та не має постійного представництва в України, то така виплата підлягає оподаткуванню в Україні за ставкою 5 відсотків від загальної суми дивідендів відповідно до положення п.п. а) п. 2 ст.10 Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 5080 акції корпоративного фонду є цінними паперами. Статтею 194 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, із змінами і доповненнями визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно зі ст. 1 Закону № 5080, викуп цінних паперів інституту спільного інвестування — сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери.

В Конвенції питання щодо оподаткування доходів від відчуження майна регулюються ст.13. Пункти 1-3 ст. 13 Конвенції не передбачають оподаткування доходу від відчуження акцій або інших цінних паперів. Згідно з п. 4 ст. 13 Конвенції, доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у попередніх пунктах цієї статті, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно.

Враховуючи вищевикладене, доходи, отримані компанією – податковим резидентом Кіпру з України від викупу акцій КІФ (резидента України), то відповідно до положень п. 4 ст. 13 Конвенції зазначені доходи підлягають оподаткуванню в Республіці Кіпр.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 Кодексу, зокрема, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним Міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка), а також інших документів, якщо це передбачено Міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами Міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст.103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.